Інтелігенція. Що таке інтелігенція?
Інтелігенція (від лат. intelligent (intelligentis) - знавець, фахівець) - соціальна група, до якої належать особи, професійно зайняті розумовою працею, що мають відповідну для такої праці спеціальну освіту. Мисляче творче ядро суспільства, яке характеризується великою розумовою, естетичною та моральною активністю.
Термін «інтелігенція» з'явився в Росії в 60х pp. XIX ст. Його ввів у вжиток письменник П. Боборикін. Поява терміну «інтелігенція» тісно пов'язана з русофільськими орієнтаціями російських учених і діячів мистецтва, із загальним релігійно-філософським, моралізаторським та гуманістичним спрямуванням російської науки, філософії й мистецтва. Хоча термін «інтелігенція» й було запозичено мовами інших країн, він не набув там великого поширення та відповідного значення, натомість західна філософія, соціологія, історіографія визначають найкваліфікованіші, найкультурніші категорії людей, зайнятих найскладнішою розумовою, творчою працею, як «інтелектуалів».
Інтелігенція є ініціативною і творчою силою суспільства. Вона справляє великий вплив передусім на його освічену частину. Інтелігенція будь-якої нації є тією «творчою меншістю» (за А. Тойнбі), до якої «підтягується» суспільна «пасивна більшість». Хоч у розвитку суспільства інтелігенція кожної нації йде попереду її пасивної більшості, саме на ній відбивається загальний рівень культурності нації (напр., при дуже високому типі організації та психіки інтелігенція може репрезентувати порівняно низький тип культурності. навпаки, з низьким типом інтелігентності може бути пов'язаний високий тип культурності). Передумовою появи інтелігенція було відокремлення розумової праці від фізичної.
Поглиблення суспільного розподілу праці зумовлює подальшу диференціацію освіченого прошарку та інтелігенції. Зокрема, ускладнюється професійно-кваліфікаційна структура інтелігенції.
До складу інтелігенції входять наукові, інженерно-технічні працівники, діячі культури, охорони здоров'я, апарату управління тощо. Інтелігенцію поділяють також за місцем проживання її представників (сільська інтелігенція, міська інтелігенція, інтелігенція країн, що розвиваються, тощо), за сферами їхньої діяльності (виробнича інтелігенція, наукова інтелігенція, мистецька інтелігенція), за ступенем творчого характеру праці, за рівнем кваліфікованості і т. ін.