Куліш Пантелеймон Олександрович

Куліш Пантелеймон Олександрович(1819-1897pp.)- мислитель, письменник, історик, фольклорист, культурно-освітній діяч. П. Куліш був членом Кирило-Мефодіївського товариства, належав до його ліберального крила. Разом із В. Білозерським, М. Костомаровим і Т. Шевченком він створив петербурзьку українську «Громаду», більшість представників якої стояла на ліберально-демократичних позиціях. Члени цього товариства створили журнал «Основа», що виходив у 1861-1862 pp. У ньому П Куліш умістив кілька своїх літературних та історичних творів, зокрема один розділ «Історії України від найдавніших часів», «Хмельнищину» і «Виговщину». У середині 60-х pp. Пантелеймон Куліш активно співпрацював із галицькими народовцями, друкуючи у львівських періодичних виданнях свої твори, зокрема «Руїну». Цього часу в його працях з історії козаччини простежується критичне ставлення до антифеодального козацько-селянського руху та діячів, що сприяли зближенню України з Росією. Автор виступав проти ідеалізації козацтва та гайдамаччини, представляв їх як деструктивні сили, позбавлені державницьких ідеалів, що викликало обурення у багатьох представників української інтелігенції. Пантелеймон Куліш - автор першого українського історичного роману «Чорна рада». Він продуктивно займався культурно-освітньою діяльністю: організував у Петербурзі видання українських народних книжок і шкільних підручників, створив оригінальний український правопис («кулішівку»).