Причини і наслідки втрати української державності
Галицько-Волинська держава — це другий етап понад п'ятсотлітнього існування Київської Русі (860-1349 pp.). історія якої по праву належить українському народові. Визначні історики XX ст. Степан Романівський та Іван Лисяк-Рудницький вважають, що • українство корениться в Київській Русі», а Галицько-Волинське королівство було першою «суто українською державою».
Значний військовий потенціал Золотої Орди, феодальні міжусобиці, роздробленість і слабкість руських князівств, залучення потенційних західних союзників по поділу австрійської спадщини, неоднозначна політика папської курії, внутрішній опірбоярської опозиції не дали можливості кн. Данилові скинути золотоординське іго. Водночас його дії сприяли економічному розвитку, політичній стабільності, культурі Галицько-Волинського князівства.
Втрата української державності мала декілька причин:
1. Величезні розміри держави та етнічна різноманітність населення. За часів кн. Володимира Русь простягалась майже на 800 тис. кв. км, поряд зі слов'янами тут проживало понад 20 народів. Управляти ефективно такими територіями було важко, особливо за відсутності розвиненої інфраструктури.
2. Зростання великого феодального землеволодіння. Розвиток продуктивних сил, утвердження феодальних відносин сприяли появі та зміцненню великого землеволодіння.
Такі господарства були натуральними за своїм характером, тобто виробляли все для внутрішнього споживання.
Це посилювало владу місцевих князів і бояр, створило передумови для формування економічної самостійності та політичного сепаратизму.
3. Київська Русь уже перестала бути важливим торговельним центром світу. Західна Європа вже безпосередньо торгувала з Близьким Сходом.
Економічний і культурний розвиток окремих князівств йшов значно швидше і з більшим успіхом. Проте у нової системи були й свої недоліки: слабшою ставала їх обороноздатність, наростав процес роздроблення князівств і міжусобиці між ними, усе більше конфліктували представники державної влади з феодалами. Та все ж нова політична система була закономірним етапом історичного розвитку українських земель.