Державно-правове значення злуки УНР та ЗУНР

ЗУНР проголошено у той час, коли на великій Україні існувала Держава П. Скоропадського. 5 листопада 1918 р. до Києва виїхала делегація Державного Секретаріату з повноваженнями просити у гетьмана допомоги і підтримки проти Польщі. П. Скоропадський скерував до Львова корпус січових стрільців Є. Коновальця. Чергова делегація, яка їхала до гетьмана, зустрілася у Фастові вже з Директорією і 14 грудня вони уклали Передвступний договір з таких основних положень: 1) ЗУНР об'єднується з УНР в одну державу; 2) уряди обох держав підготують урочистий акт; 3) ЗУНР збереже територіальну автономію; 4) договір опублікують уряди обох держав.

УНРада на засіданні 16 січня 1919 р. ухвалила Передвступний договір і направила у Київ делегацію з 65 осіб для урочистого акту, вручивши їм декларацію "До світлої Директорії УНР", в якій проголошувала єдину УНР.

У Києві на Софійському майдані 22 січня 1919 р. представниками уряду УНР і ЗУНР, за участі депутатів Конгресу трудового народу та киян, урочисто проголошено об'єднання двох держав в одну і закріплено його універсалом. Акт злуки скріпив постановою 23 січня Конгрес трудового народу України. ЗУНР отримала назву "Західна Область УНР". Практичне злиття урядів в один відклали до скликання Всеукраїнських Установчих Зборів.

Формальне об'єднання відбулося, але фактично обидва уряди і обидві держави, затиснені з усіх боків ворогами, продовжували самотужки визвольні змагання. Але державно-правове значення Акта соборності полягає у тому, що: а) вперше на конституційному рівні заявлено про право українського народу мати єдину державу на всій території проживання; б) вчинено спробу реалізувати це право у конкретних державно-правових актах; в) подія стала правовим прецедентом для подальшої боротьби українців за власну державу.

Ключові поняття:державність, соборність, злука, Західна Область УНР.

Історико-державна подія: 22 січня 1919 р. - День соборності України (Акт злуки УНР та ЗУНР).