Бессарабія

Бессарабія- історична область між Прутом, Дністром і гирлом Дунаю. Значна частина Бессарабії в наш час входить до складу Молдови. Землі на крайньому півдні і півночі Бессарабії належать Україні.

Територія Бессарабії здавна заселялась племенамискіфів, даків, антів (з IV ст.), уличів, тиверців. У IХ-Х ст. Бессарабія була у складі Київської держави, пізніше - Галицько-Волинського князівства. Із середини XIV ст. увійшла до складу Молдовського князівства. У 1514 р. Бессарабію разом із Молдовою загарбала султанська Туреччина. У середині XVI ст. у Бессарабію здійснювали походи козацькі загони. Після зруйнування в 1775 р. Запорозької Січі козаки заснували на півдні Бессарабії Задунайську Січ.

За Бухарестським мирним договором 1812 р. Бессарабія увійшла до складу Російської імперії. Лютнева революція 1917 р. в Росії спричинила посилення українського національного руху в Бессарабії. У середині січня 1918 р., скориставшись складним міжнародним становищем України, румунські війська окупували територію Бессарабії. В умовах румунської окупації бессарабський парламент 25 листопада 1918 р. проголосив приєднання Бессарабії до Румунії. Українське населення Бессарабії на багатотисячних мітингах і зборах протестувало проти анексії Румунією українських етнічних земель у Бессарабії - Акерманщини, Ізмаільщини, Західної Одещини (Південна Бессарабія:) і Хотинщини (Північна Бессарабія). На початку січня 1919 р. на Хотинщині вибухнуло народне повстання проти румунських окупантів, яке було жорстоко придушене регулярними військами. У вересні 1924 р. у Бессарабії почалося Татарбунарське повстання, яке завершилось кривавою розправою над учасниками виступу і політичним процесом (1925 p..) у Кишиневі над керівництвом повстання. Протягом 1920-х- 1930-х pp.. румунський уряд проводив політику румунізації українського населення Бессарабії. 28 червня 1940 р. територія Бессарабії увійшла до складу СРСР. Акерманський, Ізмаїльський і Хотинський повіти відійшли до УРСР.