Середовище природне

Середовище природне— сукупність предметів і явищ (земна кора, нижня частина атмосфери, води, ґрунтовий покрив, рослинний і тваринний світ), залучених на конкретному історичному етапі до процесу суспільного виробництва; є необхідною умовою існування й розвитку людського суспільства. За первіснообщинного ладу природне серидовищевикористовувалося переважно як природне джерело життя (рослинний і тваринний світ). У сучасних умовах вирішальну роль відіграє використання корисних копалин, різних енергетичних ресурсів природи.

Поняття природне серидовище характеризує насамперед місце й роль природи в системі історичнозмінного ставлення людини і суспільства до неї. Реальну основу ставлення людини до природного серидовища утворює її діяльність, яка завжди відбувається в природі і з даними нею матеріалами. Тому й зміна ставлення до природи упродовж історії суспільства визначається передусім зміною характеру й масштабів людської діяльності. Формування особливого, організованого людською працею природноісторичного середовища — сфери взаємодії природи й суспільства — під різними назвами (техносфера, антропосфера, соціосфера тощо) вивчається в різних галузях науки.

Уже в XIX ст. американський учений Д. П. Марш проаналізував форми порушення людиною природної рівноваги і сформулював одну з перших програм охорони природи. Французькі географи XX ст. П. Відаль де ла Блаш, Ж. Брюн, Є. Мартоні розробили концепцію «географії людини», предмет якої — вивчення групи явищ, які відбуваються на планеті й належать до царини діяльності людини. У працях представників голландської і французької географічної школи XX ст. (Л. Февр, М. Сор), конструктивної географії, розвиненої радянськими вченими (О. Григор'євим та І. Герасимовим), аналізується вплив людини на географічний ландшафт і втілення її діяльності в природному просторі. Розвиток геохімії та біогеохімії зумовив перетворення виробничої діяльності людства на могутній геохімічний чинник, що й було підставою для виокремлення нової геологічної ери —«антропогенної» (О. П. Павлов), або «психозойської» (І. Шухерт). Поняття «ноосфери», введене В. Вернадським, підкреслює найважливіший аспект процесу — активну роль свідомості, науки у взаємодії природи й суспільства.

политология и международные отношения