Народництво. Що таке народництво?

Народництво — ідеологія та політичний рух частини інтелігенції в Російській імперії другої пол. XIX ст., яка висловлювала інтереси селянства, виступала проти залишків кріпосництва і капіталістичного розвитку країни, за повалення самодержавства революційним шляхом.

Засновниками Народництва були О. Герцен і М. Чернишевський. Підґрунтям народництва є віра в соціалістичний потенціал селянства, громаду та артіль як основні форми соціальних відносин, у можливість розвитку Росії, на відміну від країн Західної Європи, некапіталістичним шляхом.

Ідеологами Народництва були М. Бакунін, П. Лавров, П. Ткачов, що зумовлювало три напрями, найвпливовішим з яких був бакунізм. Ці три напрями різнилися тактикою, проте сходилися на думці, що майбутній соціалістичний лад має бути бездержавним. Найвідоміші народницькі організації 60—80х pp. XIX ст.: гуртки — «ішутинців» (1863—1866 pp.). «чайківців» (1869—1874 pp.), «москвичів» (1874—1875 pp.); товариства — «Земля і воля» (1876— 1879 pp.), «Чорний переділ» (1879—1882 pp.), «Народна воля» (з 1879 p.). «Народна воля» в 1879—1883 pp. мала свої відділи в 50 містах, налічувала, крім 500 членів організації, кілька тисяч учасників руху; проводила широку агітацію; здійснила 8 замахів на життя царя Олександра II, якого було вбито 1. 03. 1881 p., що призвело до масових арештів. У другій пол. 80х pp., після розгрому «Народної волі», революційне народництво охопила криза.

Натомість посилився вплив ліберального народництва (М. Михайловський, В. Воронцов, С. Кривенко, С. Южаков та ін.), представники якого вели полеміку з «легальними марксистами». Наприк. 90х pp. XIX — на поч. XX ст. розпочалося відродження революційного народництва (т. зв. неонародництво), пов'язаного з діяльністю партії соціалістівреволюціонерів (есерів). Есери, як і їхні попередники народники, вважали, що в Росії шлях до соціалізму є особливим і як один із методів його досягнення застосовували терор. Водночас з огляду на істотні зміни в російській дійсності, а також у філософській та соціалістичній думці Заходу, вони внесли певні уточнення до програми реалізації цього шляху.