Криптографи

Криптографи (від грец. cryptos—таємний, прихований та grapho — пишу) — спеціальна історична дисципліна, що займається розшифруванням тайнопису, або криптограм — письма, виконаного за навмисне зміненою технологією, щоб зміст його був зрозумілим тільки для обмеженої кількості осіб, знайомих із визначеною системою. Традиції тайнопису ведуть свій початок від Київської Русі, з часів появи писемності. Найдавніші приклади закодованої інформації дійшли до нас із рукописів XII—XIII ст. Розквіт криптографів припадає на період пізнього середньовіччя в Західній Європі. В цей час з'являються перші праці — настанови про кодування та шифрування писемних документів.

В історичній науці методи криптографії використовуються в роботі з дипломатичними, воєнними, торгово-фінансовими, правовими, політичними документами. Криптографи є складовою частиною криптології— науки, що вивчає секретні системи фіксації засобів відносин. Оперує своїми методами, основним з яких є криптоаналіз (дослідження частотності застосування знаків та окремих слів для визначення зашифрованих літер). У вивченні графічних документів застосовуються методи криптографії, що полягають у розчленуванні зображення на найдрібніші групи символів і гіпотетичному встановленні їх значення та зв'язків. Сучасна методика шифрування базується на комп'ютерних технологіях і нетрадиційних носіях інформації.