Доктрина Трумена

Доктрина Трумена - зовнішньо-політична програма уряду США, висунута президентом Гаррі Труменом у 1947 р. В основу Доктрини Трумена було покладено т. зв. політику стримування, сформульовану американським дипломатом Дж. Кеннаном у 1946 p., згідно з якою уряд США повинен був жорстко і послідовно реагувати на спроби СРСР розширити сферу свого впливу. Виступаючи 12.03.1947 р. перед Конгресом США, Трумен заявив, що в деяких європейських державах утвердилися тоталітарні режими, і закликав у відповідь на радянський експансіонізм виступити на захист демократичнихсуспільств. У квітні того ж року Конгрес США проголосував за надання допомоги в сумі 400 млн доларів Греції й Туреччині, які опинилися перед безпосередньою комуністичною загрозою.

В квітні 1948 р. почав діяти «план Маршалла», який передбачав надання Сполученими Штатами Америки 16 західним країнам 17 млрд доларів для їх економічного відродження. У квітні 1949 р. для спільного захисту відагресії було створено військовополітичну організацію Північно-атлантичного договору. В червні 1950 р. Трумен наказав повітряним і військовоморським силам США надати допомогу урядовим військам Південної Кореї, що стала жертвою агресії з боку комуністичної Північної Кореї. У подальшому американські президенти у своїй зовнішньо-політичній діяльності дотримувалися основних принципів Доктрини Трумена.