123

Костомаров Микола Іванович

Костомаров Микола Іванович (1817-1885 pp.)- громадсько-політичний діяч, історик, письменник і публіцист, археограф, фольклорист і етнограф. Закінчив Воронезьку гімназію (1833 р.), історико-філологічний факультет Харківського університету (1836 р.). У 1846- 1847 рр. Микола Костомаров - ад'юнкт-професор Київського університету. Один із засновників та ідейний провідник Кирило-Мефодіївського братства, автор його найголовніших програмних документів, зокрема «Книги буття українського народу». У 1847 р. був заарештований через справу братства, у 1847-1848 pp. - в'язень Петропавлівської фортеці, у 1848-1855 pp. - політичний засланець у Саратові. У 1859-1862 pp. - професор Петербурзького університету. 3 1862 p. і до кінця життя займався науковою діяльністю. Як дослідник історії України створив серію присвячених їй праць, зокрема фундаментальні монографії «Богдан Хмельницький», «Руїна», «Мазепа». Серед опрацьованих ним тем виділяється історія козацтва. Велику цінність мають і етнографічні праці Миколb Костомарова. Він є також автором капітальних творів з історії Росії - «Бунт Стеньки Разина», «Смутное время Московського государства в начале XVII столетия» та ін. У 1876 р. Микола Костомарова було обрано членом-коресповдентом Російської Академії наук.