Реформи 1860-1870-х рр

Після аграрної реформи російським царизмом у 1860-1870-х pp. проведено ряд інших суспільних реформ, основна мета яких полягала у підпорядкуванні старої державної машини новим порядкам.

У 1862 р. проведено фінансову реформу, що централізувала управління фінансами імперії в руках міністерства фінансів. Наступного року царем запроваджено новий університетський статут і відкрито доступ до освіти нижчим верствам населення.

У січні 1864 р. вийшло положення про організацію земств - органів місцевого самоуправління, що обиралися з представників дворян, міщан, купців і селян. Земства дбали про будівництво та утримання лікарень, шкіл, шляхів, церков. У державні справи вони не втручалися і цілком залежали від царської адміністрації. Але у справі поширення освіти й охорони здоров'я вони відіграли позитивну роль. Земські діячі дістали можливість займатися хоч і господарською, але все ж державною діяльністю.

У листопаді 1864 р. було реформовано суд. Віднині він став гласним, відкритим, єдиним для всіх станів, незалежним від губернської адміністрації, чого не було до реформи. До суду вводилися присяжні засідателі, які визначали винність чи невинність підсудного.

Згодом проведено також реформу міського самоуправління та військову реформу.

Таким чином, проведені в Росії (а відтак і в Україні) у 1860-1870-х роках реформи, і перш за все земельна реформа, свідчили, що Російська імперія стала на шлях прискореного капіталістичного розвитку.

демократия участия