Джерела права українськіх земель у складі російської імперії

На початку XIX ст. з метою уніфікації сепаратних норм права українських земель, інкорпорованих до Російської імперії, вчинено спробу кодифікувати місцеве право. Загальне керівництво розробкою кодексів в імперії здійснював М. Сперанський, в Україні комісію очолював граф П. Завадський. Протягом 1804-1808 pp. на Правобережжі юристи під керівництвом А. Повстанського підготували кодекс під назвою "Свод местных законов ", а на Лівобережжі група Ф. Давидовича упорядкувала збірник "Собрание малороссийских прав". Кодекси не були офіційно затверджені, але практиками широко використовувалися.

3 1826 р. утворена імперська кодифікаційна комісія почала готувати грандіозний звід законів Російської держави, обов'язковий для всієї території. У 1830 р. почало виходити 40-томне "Повне зібрання законів Російської імперії", в якому акти розташовано в хронологічній послідовності. Для-більш зручного користування паралельно у 1833 р. почав виходити 16-томний тематичний "Звід законів Російської імперії"'(том 10, кн. 1-4 - цивільний кодекс; том 15 - кримінальний кодекс). Окрім того, 1838 р. для земель колишньої Речі Посполитої підготовлено і впроваджено в практику "Звід місецевих законів західних губерній". У 1840-1842 pp. в українських губерніях запроваджується виключно російське законодавство. 1845 р. приймається кримінальний кодекс - "Уложення про покарання кримінальні та виправні" (2224 статті). Після 1861 р. джерелами права слугували: "Положення" про реформу суду, поліції, селянську, міську, земську, "Сільський судовий статут ", "Військовий статут про покарання "(1875 p.), "Військово-морський статут про покарання" (1886 p.), збірник "Зібрання узаконень і розпоряджень уряду ", який виходив двічі на тиждень, збірники відомчих нормативних актів. 1903 р. підготовлено нове "Кримінальне уложення "-, але використовувалося воно не в повному обсязі. 3 1864 р. діяли Статут кримінального судочинства та Статут цивільного судочинства.

У другій половині XIX ст. на підставі фабрично-заводських законів формується трудове законодавство і галузь трудового права. "Положення про заходи охорони державного порядку та громадянського спокою " (1881 p.) і "Тимчасові правила"про пресу, зібрання, спілки, товариства привели до виокремлення адміністративного права. Варто зазначити, що в багатьох місцевостях продовжували діяти норми звичаєвого права (у волосних судах) та канонічного права (у церковних судах). Отже, в царській Росії, як бачимо, джерел права не бракувало. Бракувало лише законності, бо в умовах самодержавства дотриматися її було дуже важко.

Ключові поняття: джерело права, норма права, цивільне, кримінальне, адміністративне, трудове право.

Історико-правова події: 1830 р. - початок виходу "Повного зібрання законів". 1833 р. - початок виходу "Зводу законів Російської імперії". 1903 р. - поява Кримінального уложення.