Залізний вік (I тис. до н. е.) - початок епохи, характеристика та особливості на території України

Залізна доба — період ранньої історії людства, що визначається розвитком металургії і використанням залізних виробів (ножі, сокири, посуд, зброя, прикраси тощо).

Залізний вік – останній з 3 періодів у археологічній періодизації. Дана періодизація застосовувалась ще у античний період, але в сучасну науку увійшла лише у 19 столітті, коли її запровадив датський вчений Християн Юргенсен Томсен.

Археологічна періодизація складається з:

  1. Кам’яного;
  2. Бронзового;
  3. Залізного віку.

Залізний вік характеризується використанням виробів із заліза. Цікаво, що оскільки люди послуговуються залізними виробами і донині, то науковці не можуть стверджувати про закінчення доби заліза. Тому археологи, описуючи знахідки, зазвичай звертаються до визначення «ранній залізний вік».

Початок залізного віку у різних частинах планети припав на різний час. Вчені схильні стверджувати про старт масової обробки заліза у IX столітті до н.е. ери, але в Африці залізний вік починається дещо пізніше – у середині I тисячоліття до н.е., а в Західній Європі – і зовсім на рубежі тисячоліть.

Оскільки ранній залізний вік – це різнотривалий для різних територій період стародавньої історії, археологи згодилися позначити умовну універсальну дату його закінчення. Цією умовною датою стало падіння Західно-Римської імперії – V століття н.е..

Ранній залізний вік: загальна характеристика

Залізо – найпоширеніший метал на планеті. Тому з вичерпанням запасів бронзи винайдення методів обробки заліза призвело до справжнього індустріального прориву. Перші згадки про використання заліза відносяться ще до III тисячоліття до н.е. То було метеоритне залізо, тому довгий час люди називали його небесним металом, а на фресках зображували синім кольором.

Згодом було знайдено так зване болотне залізо – його залежі знаходилися доволі близько до поверхні грунту, але обробка вимагала багато часу і сил через високу температуру плавлення.

Через високу температуру плавлення болотяної залізної руди була винайдена обробка металу, що полягала у багаторазовому розпеченні та проковуванні виробів – виготовлення криці. При цьому не могло бути виготовлено ідентичних виробів.

Натомість майстри, що працювали з бронзою, вдосконалили навички роботи з цим матеріалом і стали випускати серії ідентичних виробів. Бронзові вироби під час залізного віку набувають небаченого досі мистецького оздоблення, їхнє виробництво прискорюється.

Поширення залізних знарядь праці було зумовлене:

  • наявністю родовищ залізної руди;
  • дешевизною виробів із заліза;
  • більшою продуктивністю праці залізних знарядь у порівнянні з бронзовими.

Поряд із землеробством, скотарством високого розвитку набуває ремесло, що призвело до ще одного великого суспільного поділу праці. Ремесло стало самостійною галуззю. Завдяки дешевим та більш практичним залізним знаряддям сталася індивідуалізація праці, розвиток принципу приватної власності та торгівельних відносин. Люди стали менш залежними не тільки від колективної праці, але й від влади вождів.

Винайдення ремісничих знарядь з заліза стало причиною масштабної вирубки лісів, адже залізною сокирою рубити ліс виходить швидше і результативніше. Масова вирубка лісів з метою розширення посівних площ призвела до зміни мікроклімату та збідніння грунтів, що потягнуло за собою масштабну кризу господарчої діяльності. У Греції з цієї кризи вийшли, почавши вирощувати виноград та оливу, а в Китаї – винайшовши зрошувальні системи.

Залізний вік – доба перших географічних відкриттів та колоній. Завдяки реманенту з заліза давнім мандрівникам вдавалось робити більш досконалий транспорт, зокрема, кораблі, і швидше та безпечніше діставатись до віддалених місць, де вони засновували свої поселення та встановлювали свою владу. Так повстали:

  • Ассірійська імперія;
  • Мідія;
  • Лідія;
  • Персія;
  • Карфагенська держава на Середземноморському узбережжі;
  • зародилась індійська цивілізація (в результаті розчищення залізними знаряддями площ у долині ріки Ганг) тощо.

За залізного віку мистецтво війни виходить на новий рівень, оскільки озброєні залізними мечами, топірцями, стрілами з залізними наконечниками воїни мали велику перевагу перед менш прогресивними ворогами.

Особливо знаменною є використання заліза армією першого китайського імператора Цінь Ши Хуан-ді. Китайці навчилися доводити залізну руду до такого стану, що вона ставала рідкою. Розплавлений метал було легко заливати у форми і виготовляти з нього будь-які вироби.

Цінь Ши Хуан-ді вирішив пустите це вміння на воєнну справу і китайські майстри запровадили небачене до того часу серійне виробництво стріл та залізних деталей для арбалетів. Цей винахід зробив армію Цінь Ши Хуан-ді такою могутньою, що за лічені роки йому вдалося захопити розрізнені королівства і створити могутню та величезну за територією Китайську імперію.

Та особливо знаменним виявився залізний вік для особистісного та духовного розвитку людей. В цей час постають нові релігії та філософські вчення:

  1. Вчені схильні відносити до часів залізного віку життя Заратустри – засновника зороастризму;
  2. У Китаї виникають багаточисельні філософські вчення, починає свою духовну діяльність Конфуцій;
  3. Індійці приходять до ідеї самовдосконалення для злиття з Абсолютом, в Індії виникає вчення про колесо Сансари, релігія, що об’єднала індійські касти в духовному плані та стала однією з головних у світі – індуїзм;
  4. На залізний вік також припадає виникнення та розвиток монотеїстичних релігій: у Палестині бога Яхве проголошують єдиним і погрожують іновірцям жорстокою розплатою за гріхи – так починає своє існування іудаїзм, слідом за яким виникає іслам та християнство.

У залізну добу виникає Антична культура, що дала світові зразки мистецтва, філософські вчення та літературні твори, котрі залишаються актуальними й до сьогодні. Отож обробка заліза мала глобальний вплив на всі сфери життя, а не тільки на сільське господарство та виробництво.

Ранній залізний вік в Україні

3 початком I тис. до н. е. на території сучасної України бронзові знаряддя праці поступово витісняються виготовленими із залізної руди. В історії України починається епоха залізного віку, яка тривала до V ст. н е.

Рання залізна доба Східної Європи була пов’язана з кіммерійським, сарматським, скіфським та ранньослов’янськими етносами. Римляни не дійшли до цих територій і не завоювали їх, тому розвиток східноєвропейських цивілізацій під час залізного віку був особливим.

Рання залізна доба на території майбутньої України поділяється на 3 періоди (періодизацію було розроблено на початку XX століття):

  • передскіфський, або кіммерійський (IX ст. – перша половина VII ст. до н. е.);
  • скіфський (друга половина VII – початок III ст. до н. е.) ;
  • сарматський (кінець III ст. до н. е. – IV ст. н. е.).

На залізний вік у Східній Європі припадає не лише відділення ремесла від господарства, а й виникнення унікального роду занять – кочового скотарства. На даних територіях це явище просліджується краще за все, адже кіммерійський етнос, що проживав тут на початку залізного віку, перейшов від осілого землеробства до кочового скотарства – незвичайне та цікаве історичне явище.

В епоху раннього залізного віку на території України активно відбувався процес етногенезу, тобто утворення народів за рахунок об'єднання союзів племен, виділяється декілька культур, серед яких важливе значення мали пшеворська, зарубинецька і черняхівська. Черняхівська культура у III — IV ст. н. є. зумовила появу одного з перших могутніх праукраїнських утворень — Антського державного об'єднання, яке історики називають паростком української державності.

Залізний вік знаменують удосконалення знарядь праці – виготовлення залізних сокир, плугів, ремісничих знарядь різної спеціалізації, розділення господарства, виділенням кочового скотарства, відділенням ремісництва від інших сфер господарства. Знаряддями, винайденими за ранньої залізної доби, люди послуговуються і досі. А ще полегшення праці, яке приніс з собою залізний реманент, стало причиною стрімкого культурного розвитку, виникнення нових релігій та духовно-філософських вчень по всьому світові.

Остані Книги