Шах

Шах (перс. — цар. володар) — у деяких східних країнах титул монарха. Вперше термін «Шах» було використано в державі Сасанідів, згодом — у країнах Близького та Середнього Сходу, Делійському султанаті. Династія іранських шахів, засновником якої був Ардашир І Папакан (бл. 180—239 чи 241 pp.), правила впродовж 224—651 pp. Офіційний титул іранських монархів — шахиншах, тобто цар царів.

Спочатку слово Шах вживалося перед іменем (напр., шах Джахан). У XX ст. у зв'язку з походженням правлячої в Ірані династії від турецького племені каджарів термін «Шах» вживали після власного імені (напр., Резашах).

В Ірані титул Шах існував до січня 1979 p., коли внаслідок революції було повалено монархічний режим Мохаммеда Реза Пехлеві, який правив з 1941 р.