Сцілла і Харібда

Сцілла і Харібда — у грецькій міфології два страховиська, які нападали на кораблі, що пропливали між берегами Італії та Сицилїї, і вбивали мореплавців. За розповіддю Гомера («Одіссея»), Сцілла й Харібда мешкали обабіч вузької Мессінської протоки. Сцілла поїдала одночасно шістьох людей, які пропливали вздовж узбережжя на кораблях. Харібда — дочка Посейдона, перетворена Зевсом на морську істоту, — поглинала й випускала морську воду, від чого вода піднімалася й вирувала. У величезній ненаситній утробі Харібди гинули кораблі й люди.

Звідси вислів: «потрапити між Сціллою та Харібдою», який означає: потрапити у скрутне становище, опинитися одночасно між двома чи кількома небезпеками.