Графіті

Графіті (від грец. grapho - пишу) - слова або тексти, надряпані гострим предметом або написані фарбою на камені, дереві, цеглі, кості, гончарному посуді.

У давнину на теренах України ці написи називалися «печатіями», «знаменіями». Значення графіті як історичної пам'ятки велике. На відміну від давніх літературних, юридичних, релігійних текстів графіті безпосередньо відображають повсякденне життя різних прошарків середньовічного суспільства (ливарників, ювелірів, духовних осіб, городян, видатних історичних діячів).

Серед українських дослідників першим графіті почав вивчати вчений мандрівник В. Григорович-Барський, який у 1727-1730 pp. зробив опис давньоєгипетських написів. Найдавнішими графіті на території України є грецько-латинські пам'ятки, виявлені в Криму. У 1885-1916 pp. було видано працю академіка В. Латишева «Корпус грецьких і латинських написів північного узбережжя Чорного моря». За радянських часів великий внесок у розробку цієї тематики зробив академік С. Жебельов.

Серед давньогрецьких графіті, знайдених на території України, найрідкіснішими є написи на свинцевих платівках. Першу таку пам'ятку знайшов священик Левицький з Очакова наприк. XIX ст. Подібні пам'ятки були виявлені й у 80х pp. XX ст. на території Ольвії. Тепер ці джерела ретельно досліджуються. У 1984 р. вийшла праця С. Соломоник «Графіті з гори Херсонеса», у 1988 р. її ж «Давні написи Криму». Найбільшим зібранням грецьких і латинських написів в Україні є епіграфічні лапідарії у Херсонському, Бахчисарайському, Керченському та Феодосійському музеях. До найдавніших в Україні графіті належать написи в Софійському соборі в Києві, наукове дослідження яких почалося ще у XVIII ст. У 50х pp. XX ст. було відкрито найдавніший розпис Софії. Дешифрування цих графіті розпочав у 60х pp. XX ст. Б. Рибаков. Велику роботу з вивчення київських графіті здійснив С. Висоцький («Про що розповіли давні стіни», 1975 p.).

Деякі з названих графіті мають велике історичне значення. Так, на одному з них повідомляється про смерть Ярослава Мудрого із вказівкою на число місяця і день тижня, коли це сталося. Крім того, в цьому джерелі Ярослава Мудрого названо царем. Вивчення графіті на стінах Софійського собору дало можливість встановити час різних історичних подій, здобути інформацію про життя населення Києва XI-XVII ст.

классовая структура общества