Домініон

Домініон (англ. dominion, від лат. dominium — влада, володіння) — термін, що застосовувався до самоврядних частин Британської імперії (переважно колишніх колоній переселенців). Домініонами в різні часи стали Канада (1867 p.). Австралійський Союз (1901 p.), Нова Зеландія (1907 p.), ПівденноАфриканський Союз (1910 p.), Ньюфаундленд (1917 p.), Ірландія (Ірландська вільна держава з 1921 p.). Домініони були самостійними у внутрішніх справах, проте метрополія значною мірою зберігала контроль над їх зовнішньополітичними відносинами. В ході другої світової війни і після неї домініони стали суверенними країнами, які входять до складу Співдружності, очолюваної Великою Британією.