Винниченко Володимир Кирилович

Винниченко Володимир Кирилович(1880-1951 pp.) - політичний і громадський діяч, письменник. Походив із селянської сім'ї навчався в Київському університеті. Був членом РУП, потім - УСДРП, з 1907 р. - член її ЦК. Володимир Винниченко - один із лідерів Української національноїреволюції, Голова УСДРП, головний редактор «Робітничої газети», член і заступник голови Центральної Ради (Українська Центральна Рада), перший голова Генерального секретаріату (уряду ЦР), генеральний секретар внутрішніх справ. Володимир Винниченко засудив гетьманський переворот (29 квітня 1918 p.). У вересні 1917 р. він був обраний головою Українського національного союзу, відіграв провідну роль в організації антигетьманського повстання. 3 листопада 1918 р. до лютого 1919 р. очолював ДиректоріюУНР (Директорія), був усунутий з цієї посади за ліві погляди, після чого виїхав за кордон. У 1920 р. повернувся в Україну, але після невдалої спроби співпрацювати з більшовиками знову відбув за кордон. 3 кінця 1920-х pp. жив на півдні Франції, повністю залишивши політичну діяльність і присвятивши себе літературі та публіцистиці. Автор тритомного мемуарно-публіцистичного твору «Відродження нації».