Скоропадський Павло Петрович

Скоропадський Павло Петрович(1873-1945 pp.)- військовий і державний діяч, генерал-лейтенант армії Російської імперії, гетьман України (1918 p.). Походив зі старовинного українського аристократичного роду (нащадок гетьмана I. Скоропадського). Закінчив Пажеський корпус у Петербурзі. 3 1905 р. - на військовій службі, учасник російсько-японської війни. У 1914-1917 pp. Павло Скоропадський - командир гвардійських кавалерійських частин, з 1917 р.- командувач 34-м армійським корпусом (після українізації - 1-й Український корпус). У 1917 р. Павло Скоропадський був обраний отаманом Вільного козацтва. У березні 1918 р.- один з організаторів Української народної громади, яка обстоювала ідею сильної влади. У квітні-грудні 1918 р. Павло Скоропадський - гетьман Української Держави. Сприяв розвитку економіки, науки, культури, освіти в Україні. Після поразки країн Четверного союзу він був змушений звернутися за підтримкою до країн Антанти. Під їхнім тиском 14 листопада 1918 р. гетьман проголосив федерацію Української Держави з майбутньою не більшовицькою Росією для створення єдиного фронту боротьби з радянською владою. Це стало формальним приводом до повстання проти гетьмана. 14 грудня 1918 р. гетьман підписав зречення від влади і виїхав до Швейцарії, а згодом до Німеччини. Під час Другої світової війниПавло Скоропадський сприяв звільненню українських військово-полонених з німецьких концтаборів.