Гуцульщина

Гуцульщина - історико-географічна область України, заселена українськими верховинцями - гуцулами, що охоплює гірські райони Івано-Франківської й Чернівецької областей та Рахівський район Закарпатської області. Гуцульщина до 1770 р. входила до складу Туреччини, Молдавії, Польщі, Угорщини; згодом до Австро-Угорщини; у 1920-1939 pp. до Румунії, Польщі й Чехословаччини. Незважаючи на штучне адміністративне управління гуцули віками створювали особливий уклад життя в гірських умовах, побут, волоське пастуше право, полонинське тваринництво, спільну матеріальну й духовну культуру, своєрідну гуцульську говірку.

Перші історичні відомості про Гуцульщину з'явилися в польських джерелах XIV - початку XV ст. Історичні дані про населення скупі, очевидно, на Гуцульщині довго не було панщини, тільки оплата грішми й натурою для відкупу від сусідніх володарів. У середині XVII-XVIII ст. у всій Гуцульщині діяли ватаги опришків. Гуцули підтримували Відродження українських національних традицій на західноукраїнських землях, на їхній території відбувалися бої Українських січових стрільців у 1914-1915 pp., вони брали активну участь у визвольних змаганнях 1918- 1920 рр.