Васалітет. Що таке васалітет?

Васалітет (франц. vassalite, від лат. vassus - слуга) - у середні віки система відносин особистої залежності одних феодалів (васалів) від інших (сеньйорів). Сформувався в Західній Європі у VIII-IX ст., найбільшого розвитку набув за часів феодальної роздробленості у X-XII ст.

Матеріальним підґрунтям васалітету були поземельні відносини. За службу в сеньйора васал одержував від нього земельний наділ (спочатку довічній - бенефіцій, а пізніше спадковий - феод, лен). Васальна залежність оформлялася особливим обрядом, за яким васал присягав сеньйорові на вірність. Васал був зобов'язаний відбувати військову службу, брати участь у феодальній курії сеньйора, що виконувала дорадчі й судові функції, а також у певних випадках надавав йому грошову допомогу.

Сеньйор, крім земельного наділу, мав надавати васалові покровительство і захист. З утворенням станової монархії у XIII-XIV ст. В. поступово втратив свою роль у суспільно-політичному житті середньовічної Західної Європи.