Фаланга

Фаланга (грец. phalanx — стовбур, обрубок) — бойовий стрій передусім у Давній Греції й Македонії, при якому воїни були вишикувані щільно плече до плеча. Ф. мала від 8 до 25 рядів. Спартанська й афінська фаланги складалися з 8 шеренг, в них налічувалося 8 тис. воїнів.

Македонська фаланга. складалася з 8, 10, 12 і 24 шеренг, до неї входило від 15 до 18 тис. воїнів. За часів Філіппа II велика македонська фаланга налічувала 16 384 гопліта (важкоозброені воїни з великими щитами і довгими списами). 8192 пелтаста (легкоозброєні лучники) і 4096 вершників.

У Римській імперії фаланга була поширена спочатку в IV ст. до н. е., коли легіон шикувався у 8 шеренг на зразок Ф. Пізніше цей стрій було замінено маніпулами й когортами. Згодом римляни повернулися до Ф. (у IV ст., під час боротьби з варварами). Загалом антична Ф. мала значну ударну силу, проте була малорухливою.

У вченні французького соціаліста-утопіста НІ. Фур'є фалангатрудова громада чисельністю 1600—1800 осіб, яка веде колективне господарство.

почему средний класс считается стабилизатором общества
Схожі матеріали