Директорія

Директорія(франц. Directoire, від лат. directorium-управління, керівництво) - 1. Період правління під час Французької буржуазної революції XVIII ст. (4.11.1795 р. - 10.11.1799 p.). Уряд Французької Республіки складався з п'яти членів (директорів), яких обирала Рада п'ятисот та Рада старійшин. Директоріяборолася проти революції, прагнула завоювати нові ринки шляхом війни з Німеччиною, Італією, послаблення Англії та Австрії. Кінець Д. поклав державний переворот 18 брюмера Луї Бонапарта.

2. Уряд, що був створений в Україні під час громадянської війни як тимчасовий революційний орган у ніч з 13 на 14 листопада 1918 р. на засіданні Українського Національного Союзу для керівництва повстанням проти режиму гетьмана П. Скоропадського. Після перемоги - верховний державний орган УНР. Сформована у складі п'яти членів - представників різних політичних напрямків. Від українських есдеків були В. Винниченко (голова), С. Петлюра, А. Макаренко; від українських есерів - Ф. Швець, П. Андрієвський (позапартійний). Склад директорії та місце її перебування мінялися залежно від воєнної ситуації (Рівне, Кам'янецьПодільський та ін.). Кабінет гетьмана складався з російських монархістів і проголосив акт федерації, яким зобов'язувався об'єднати Україну з майбутньою небільшовицькою російською державою. 15 листопада директорія у своєму зверненні до українського народу закликала до повстання проти гетьмана, оголосивши його уряд недійсним. Аналогічну відозву видав і С. Петлюра, який став на чолі війська Директорії. На бік Директорії перейшли дивізії восьми корпусів гетьмана. Повстання змусило гетьмана зректися влади, яка перейшла до директорії. З листопада 1919 р. Директорія припинила існування. Згідно з законом про Тимчасове верховне управління та порядок законодавства в УНР від 12 листопада 1920 p. С. Петлюра стає одноосібним носієм верховної влади в державі.