«Білий» рух. Керівники та лідери «білого» руху.

«Білий» рух — рух російських патріотів за визволення Росії від більшовизму й відновлення російської державності в період громадянської війни 1917—1920 pp.

Виник у листопаді 1917 р. на півдні Росії як добровольчий рух на чолі з генералами М. Алексєєвим і Л. Корніловим. Днем заснування Добровольчої армії вважається 2( 15). 12.1917 p., коли було оприлюднено звернення із закликом «врятувати Батьківщину». 14(27).02.1918 р. Добровольча армія, очолювана командувачем генералом Л. Корніловим, вирушила в 1й Кубанський похід (після загибелі Корнілова 31.03.1918 р. командувачем став генерал А. Денікін). Наприк. грудня 1918 р. було створено Збройні сили півдня Росії (ЗСПР) на чолі з головнокомандувачем генералом А. Денікіним.

У січні 1919 р. до ЗСПР входили: Кавказька добровольча армія генерала П. Врангеля, Кримсько-Азовська добровольча армія генерала О. Боровського і Донська армія генерала В. Сидоріна (у подальшому ці армії були переформовані). В березні 1920 р. головнокомандувачем ЗСПР (з 28.04.1920 р. «Російська армія») став генерал П. Врангель. Після поразки в Криму російська армія продовжувала формально існувати, перебуваючи на території Болгарії та Королівства сербів, хорватів і словенців. Боротьба білих армій з більшовиками велася й на інших фронтах: на сході Росії — з листопада 1918р. до лютого 1920р. на чолі з адміралом О. Колчаком, на півночі — з серпня 1918 р. до лютого 1920 р. на чолі з генералом Є. Міллером, на заході — з жовтня 1918 р. до кінця 1919 р. на чолі з генералом М. Юденичем.

Поразка «Білого» руху у громадянській війні дала змогу більшовикам остаточно утвердити комуністичний тоталітарний режим на більшій частині колишньої Російської імперії. У 1924 р. в Парижі з колишніх кадрів білогвардійських армій було створено Російський загальновійськовий союз (РЗВС), який вважав себе продовжувачем «білоїсправи». РЗВС очолювали: П. Врангель (1924—1928 pp.), О. Кутєпов (1928— 1930 pp.), Є. Міллер (1930— 1937 pp.), О. Архангельський (1937—формально до 1957 р.), О. фон Лампе (1957—1967 рр.).