Цивільне право і процес протягом 1930-х pp.

Згортання, а потім і ліквідація непу, перехід до п'ятирічного планування, розгортання індустріалізації та колективізації привели до суттєвих змін у цивільно-правовому законодавстві. Воно спрямовувалося насамперед на захист соціалістичної державної власності, на вдосконалення договірних відносин між суб'єктами та на повну ліквідацію приватного сектора у господарстві і володінні. Основні зміни торкнулися кредитування - вексельний обіг і комерційні кредити ліквідовувалися, a розрахунки ішли лише через державний банк та його установи. Це, у свою чергу, призвело до знищення госпрозрахунку. Категорично заборонялася одностороння зміна чи ліквідація договірних зобов'язань між підприємствами, придбання ними державних будинків та споруд за гроші. Посилювалася роль плану, який вважався головним державним господарським нормативним актом для підприємств і установ, невиконання якого тягло за собою сувору відповідальність, аж до кримінальної. На посилення планової дисципліни спрямовувалися Статути залізниць і водного транспорту та Повітряний кодекс.

Встановлювався єдиний півторамісячний термін позовної давності у спорах між державними, кооперативними та громадськими організаціями, підприємствами і установами. Посилювалася охорона колгоспної та кооперативної власності забороною примусового вилучення будь-якого їхнього майна. Закон більше не охороняв приватногосподарську діяльність фізичних осіб.

Ці положення знайшли відображення у постановах "Про терміни позовної давності", "Про кредитну реформу", "Про порядок укладання договорів" тощо.

Ключові поняття: кредитування, план, вексельний обіг, кооперативна власність, державна власність, госпрозрахунок.