Цивільне право 1920-1930 pp

Щоб забезпечити, з одного боку, закріплення за державою основних знарядь і засобів виробництва, а з іншого - в умовах непу запровадити матеріальну зацікавленість суб'єктів підприємницької діяльності і надати їм більшої самостійності, протягом 1921-1922 pp. радянська влада намагається унормувати цивільно-правові відносини. Виходять постанови та декрети уряду про кустарну і дрібну промисловість та сільську кооперацію, житловий закон, основні приватні майнові права, державні та комерційні підприємства тощо. Ними дозволяється приватне підприємництво, здавання житла в оренду, створення приватних і кооперативних промислових та торговельних підприємств, відновлюється авторське, винахідницьке та спадкове право. Але водночас з цивільного обігу вилучається право власності на нерухоме майно, якщо воно не означено цивільно-правовими актами.

Підсумком нормування галузі був перший український радянський Цивільний кодекс, ухвалений ВУЦВК 16 грудня 1922 р. Він був рецепцією російського кодексу і складався з 4-х частин та містив такі положення:

1) Загальна частина - визначалися головні засади цивільного права, суб'єкти і об'єкти галузі права, угоди, правочинність та позовна давність;

2) Речове право - викладено норми, які регулювали право власності, забудови і застави майна. Розрізнялися державна, кооперативна та
приватна власність. Переважала державна, а кооперативна і приватна
існували у межах чинних законодавчих актів на момент виникнення
цивільно-правових відносин;

3) Зобов'язальне право розглядало загальні положення, містило норми про зобов'язання, що виникали внаслідок угод купівлі-продажу, найму, підряду, позики, обміну, товариств, страхування, поручництва, доручення і довіреності, через незаконне збагачення і завдану шкоду;

4) Спадкове право - передбачало успадкування за законом та заповітом, але в межах загальної вартості спадку до 10 тис. золотих рублів - решта відходила державі.

Після прийняття Цивільного кодексу, новели цивільно-правових відносин, що виникли в умовах розвитку непу і його поступового згортання, регулювалися постановами, положеннями та директивами ВУЦВК і РНК УСРР про державні промислові трести, про державні споруди та порядок їх використання, про авторське право тощо.

В цілому ж цивільне право 20-х pp. спрямовувалося на нормативне забезпечення умов здійснення непу у напрямі регулювання взаємин між соціалістичною державою та приватним власником.

Ключові поняття: цивільне право, норми, кодекс, приватна, державна та кооперативна власність.

Історико-державна подія: 16 грудня 1922 р. - ухвалено Цивільний кодекс УСРР.

Остані Книги