Галичина

Галичина - історична назва українських етнічних земель, розташованих на північ від Карпатських гір, у басейні річок Дністра (верхня і середня течії), Західного Бугу (верхня течія), Сяну (верхня течія). Це територія Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської (за винятком північної частини) областей України, а також ряду воєводств Польщі (Перемишльське, Жешівське, Замойське, Холмське та ін.).

Споконвічними жителями Галичини були слов'янські племена, предки українського народу. Внаслідок походу князя Володимира галицькі землі у 981 р. були включені до складу Київської Русі. Після її розпаду тут утворилось Галицьке князівство, а згодом Галицько-Волинська держава.

У середині XTV ст. Галичина стала об'єктом суперечки між Польщею, Угорщиною та Литвою. У 1349 р. тут встановив свою владу польський король Казимир Ш Великий, який включив галицькі землі до Польського королівства як окреме «Королівство Русі». У 1387 р. Галичина остаточно увішала  до Польського королівства. На території Галичини було утворено Руське воєводство (із центром у Львові), що складалося з п'яти земель (повітів) - Сяноцької, Перемишльської, Львівської, Галицької та Холмської.

Багато жителів Галичини приєдналось до козацько-селянських військ у роки Національно-визвольної війни українського народу під проводом . Богдана Хмельницького. Друга половина XVII - перша половина XVIII ст. - це період економічного і культурного занепаду галицьких земель, спричиненого постійними війнами, шляхетським свавіллям, слабкістю центральної влади Речі Посполитої.

Внаслідок першого поділу Польщі (1772 р.) Галичина була включена до складу Австрійської імперії. Тут було створено окрему провінцію - «Королівство Галичини і Лодомерії», до складу якої увійшли українські етнічні землі Галичини (Східна Галичина) та південна частина Польщі з Краковом (Західна Галичина). У 1786-1849 pp. до складу Галичини ходила також Буковина.

У першій половині XIX ст. в Галичині розпочалося українське національне відродження, очолене представниками свідомого греко-католицького духовенства. Революційні події 1848-1849 pp. сприяли пробудженню національної самосвідомості українського населення Галичини. Головна Руська Рада, що виникла у Львові (1848 р.), проголосила ідею єдності всіх українських земель, а також пропонувала утворити з українських земель Східної Галичини, Буковини та Закарпаття окремий Коронний край у складі Австрійської імперії. Після утворення Австро-Угорщини (1867 р.) Галичина увійшла до складу австрійської її частини. Влада тут повністю належала польським аристократам.

У період розпаду Австро-Угорської імперії (1918 р.) на землях Галичини; і Буковини було створено Західноукраїнську Народну Республіку. Однак у липні 1919 р. територія Галичини була окупована польськими військами. Офіційне рішення про приєднання Галичини до Польщі було прийнято Радою послів Антанти 14 березня 1923 р. Одночасно польському уряду пропонувалось надати Галичині права автономії, чого, однак, ніколи не було здійснено. Період польської окупації Галичини (1919-1939 pp.) характеризується активною полонізацією краю, важким соціально-економічним становищем населення, утисками українського громадсько-політичного життя..

Під час Другої світової війни, 17вересня 1939 р. на підставі пакту Молотова-Ріббентропа радянські війська вступили на територію Галичини, де було встановлено тоталітарний режим, розпочалися масові репресії проти місцевого населення. 26жовтня 1939 р. Народні збори Західної України прийняли рішення про включення Західної України до складу Радянської України.

На землях Східної Галичини було утворено 4 області УРСР - Львівську, Станіславівську (у 1962 р. - Івано-Франківська), Тернопільську та Дрогобицьку (у 1959 р. - об'єднана з Львівською). Під час Великої Вітчизняної війни Східна Галичина була окупована німецькими військами. Визволена військами Червоної армії в липні-серпні 1944 р.

У післявоєнні роки було змінено західний кордон Східної Галичини Уклавши договори з Польщею в 1945 і 1951 pp. радянський уряд віддав частину території Східної Галичини (Лемківщину та Надсяння) Польщі.

У 60-х - 70-х pp. Східна Галичина була центром правозахисного руху В Україні, що в середині 80-х pp. переріс у хвилю українського національного відродження новітнього часу.

загрузка...