Главная Персони

Грушевський Михайло Сергійович

grushevskiy-michaylo

Грушевський Михайло Сергійович (1866-1934 pp.) - історик, літературознавець, державний, громадський і політичний діяч. Голова Української Центральної Ради (Українська Центральна Рада) (1917-1918 p.). Автор найповнішого дослідження з історії України від найдавніших часів до другої половини XVII ст. -«Історії України-Руси», фундаментальної п'ятитомної «Історії української літератури» та близько 2 000 інших друкованих праць. Михайло Грушевський народився в м. Холмі (тепер м. Хелм, Польща). У 1890 р. він закінчив Київський університет. У 1897-1913 pp. Михайло Грушевський очолював Наукове товариство імені Т. Г. Шевченка. Політичну діяльність він розпочав у Галичині: у 1899 р. став одним із засновником Української національно-демократичної партії, у 1908 р. був засновником і головою Товариства українських поступовців (Товариство українських поступовців). Перша світова війна застала М. Грушевського в Галичині (Галичина). У листопаді 1914 р. він повернувся до Києва, де був заарештований російською владою, звинувачений в австрофільстві й засуджений до заслання в Симбірськ. У 1917 р. повернувся до Києва, де був обраний головою Центральної Ради. Після гетьманського перевороту (29 квітня 1918 р.) Михайло Грушевський відійшов від політичних справ, a у березні 1919 р. емігрував за кордон, де займався переважно науковою діяльністю. У 1924 р. Михайло Грушевський повернувся в Україну. У 1924 р. його обирають академіком Всеукраїнської Академії наук (ВУАН) і в 1929 p. академіком Академії наук СРСР. У 1931 р. він був заарештований ДПУ і звинувачений у керівництві «Українським національним цент ром». 3 кінця 1930 р». і до 1934 р. змушений був працювати у Москві 25 листопада 1934 р. під час лікування в Кисловодську Михайло Грушевський помер.