«Воєнний комунізм». Що таке воєнний комунізм?

«Воєнний комунізм» - державна політика надзвичайних заходів, запроваджених більшовицьким урядом Радянської Росії в період з 1918 по 1921 pp.

Складалася з багатьох елементів:

• витискання з економіки капіталістичних відносин;
• зосередження промисловості і транспорту в руках держави;
• спроб перейти до соціалістичних і навіть комуністичних засад виробництва й розподілу;
• продрозкладки як основного методу забезпечення продовольчих потреб держави;
• заміни торгівлі державним розподілом за класовою ознакою;
• згортання товарно-грошових відносин, натуралізації господарських зв'язків і заробітної плати;
• загальної трудової повинності тощо.

«Воєнний комунізм» забезпечував переважно військові потреби, але загалом був неефективним і посилював деградацію економіки. Сприймаючи «воєнний комунізм» як здійснення цілеспрямованої програми соціалістичного перетворення суспільства, більшовики не відмовилися від нього й після завершення громадянської війни.

Однак катастрофічний стан економіки призвів до масового невдоволення цією політикою, що спричинило виступи проти більшовицького режиму. Для збереження влади В. Ленін ініціював прийняття рішення (у березні 1921 р. на X з'їзді РКП(б)) про заміну продрозкладки продподатком, що означало перехід від «воєнного комунізму» до нової економічної політики (непу).