Вето. Що таке право вето у Римі?

Вето (від лат. veto - забороняю) - право глави держави (монарха або президента республіки) заборонити або припинити введення в дію законопроекту, прийнятого законодавчим органом.

В Стародавньому Римі право вето належало народним трибунам, які могли застосувати його щодо актів, які видавали римські консули. В Польщі XVII-XVIII ст. цим терміном з епітетом liberum (liberum veto - вільне вето) визначалося право кожного члена сейму накласти заборону на будьякий законодавчий акт.

Вето буває абсолютне (безумовне) і умовне (обмежене, суспензивне):

• абсолютне Вето означає, що глава держави має право відмовити в затвердженні ухваленого парламентом законопроекту безумовно;
• умовне Вето - також право глави держави відмовити в затвердженні законопроекту, однак за відповідних умов (напр., після повторного ухвалення парламентом або кваліфікованою більшістю голосів) законопроект набуває чинності.