Чартизм. Що таке чартизм?

Чартизм (англ. chartism) — перший масовий політичний революційний рух робітників Великої Британії в 30—50х pp. XIX ст. Став формою протесту робітників проти економічного гноблення та політичного безправ'я, проти монополії лендлордів і великої буржуазії на владу.

Організаційний центр Чартизму— Лондонська асоціація робітників, створена під керівництвом У. Ловетта, який був автором програмного документа Чартизму (1837 p.), що містив вимоги загального виборчого права для чоловіків, обрання парламенту щорічно, скасування виборчого цензу для депутатів тощо. Головні вимоги Чартизму були викладені в 1838 р. у формі законопроекту «Народна хартія» (слово «хартія» англ. мовою «charter», звідси й назва), який учасники руху подали до парламенту.

В Чартизмі сформувалося два напрями:«Партія моральної сили», яка визнавала лише мирну програму дій, і «Партія фізичної сили», яка виступала за насильницьку тактику. В лютому 1839 р. в Лондоні відбувся 1й з'їзд чартистів. Він прийняв петицію до парламенту, в якій наводилися аргументи на користь прийняття хартії. До травня 1839 р. її підписали 1 млн 250 тис. осіб. У липні 1839 р. палата общин відмовилася розглядати хартію, що викликало масовий протест. У 1840 р. у Манчестері було створено Національну чартистську асоціацію. Вона склала другу петицію, на підтримку якої було зібрано понад 3 млн осіб. У травні 1842 р. петиція була відхилена парламентом. У відповідь чартисти в серпні 1842 р. провели загальний страйк («священний місяць»). У квітні 1848 р. чартистський конвент прийняв третю петицію, під якою поставили підписи 5 млн осіб. Однак парламент знову відмовився розглядати її. Це викликало стихійні виступи трудящих, що були придушені урядом.

Після 1848 р. чартистський рух пішов на спад. Лідери лівого крила Е Джонс, Дж. Гарні та ін. за підтримки К. Маркса та Ф. Енгельса намагалися відродити чартизм на соціалістичній основі. У 1851 р. чартистський конвент прийняв нову програму руху, яка проголошувала соціалістичні вимоги. В 1854 р. чартисти скликали в Манчестері Робітничий парламент, але масової пролетарської організації їм створити не вдалося. Піднесення промисловості, скорочення безробіття, посилення масової еміграції з Англії та інші чинники призвели до того, що Чартизм напр. 50х pp. XIX ст. припинив існування.