Голубович Всеволод Олександрович

Голубович Всеволод Олександрович(1885-1939 рр.)- український громадсько-політичний і державний діяч. Народився в сім'ї священика. 3 1903 р. В. Голубович був членом Революційної української партії, через девять років вступив до Української партії соціалістів-революціонерів. Працюючи інженером на Південній залізниці, у 1916- серпні 1917 рр.- начальником відділу водних, шосейних, Ґрунтових шляхів Румунського фронту. У Генеральному секретаріаті УЦР (Українська Центральна Рада) - секретар шляхів (з 27 липня 1917 р.), секретар торгівлі і промисловості (з листопада 1917 р.). 3 18січня 1918 р.- голова Ради народних міністрів (голова уряду) і міністр закордонних справ УНР. V 1919- першій половині 1920 рр. редагував друковані органи УПСР у Кам'янці-Подільському та Вінниці. У серпні 1920 р. В. Голубович був заарештований Особливим відділом 14-ї армії, наступного року засуджений на процесі українських есерів до п'яти років ув'язнення, але амністований у грудні 1921 р. До 1931 р. він працював у відділі капітального будівництва Української Ради народного господарства. У 1931 р. засуджений у справі так званого Українського національного центру. Помер у в'язниці м. Ярославля.

характеристика либерализма