Розвиток міст хазарії

Крім Хазарського каганату і Руської держави, у IX ст. в Східній Європі існували ще Камський Великий Булгар і Аварський каганат. Хазарський каганат у цей час був найбільш активним і міцним. За допомогою Візантії хазари побудували на Дону фортецю Саркел для захисту від степових мадярів і слов'ян.

Візантійський імператор Феофіл відгукнувся на прохання кагана і царя Хазарії і послав у каганат інженера і дипломата Петрону Каматіра, який і побудував у місці, що його обрали хазари, цегляне укріплення, назване Саркелом. Фортеця була споруджена в місцевих варварських традиціях. Були зведені могутні вали і рови, стіни побудовані без фундаменту, внутрішня площа фортеці поділена на декілька частин.

Мабуть, візантійці порадили використати цеглу для будівлі, та в каганаті вже добре знали цегляне будівництво й до цього.

Скоріше всього, що місія Петрони була більше дипломатичною і шпигунською, чим будівельною.

Це тим більш справедливо, що, повернувшись додому, Петрона подав докладний звіт про становище на Сході і про можливості, що відкриваються у зв'язку з деяким послабленням каганату.

Як фортеця, Саркел проіснувала недовго. Скоро її почали заселяти переселенці. Коли у фортеці стало тісно, її перепланували і розширили. Склад населення міста був дуже різноманітним. У самому місті жили болгари, слов'яни, а в цитаделі — тюрки. Цей гарнізон, що складався з гузів і хазарів, охороняв місто і шлях, на якому стояло місто, збирав мито з купців, що йшли караванами мимо і пливли річкою Дон.

У місті жили не тільки купці, а й ремісники. Торгівля і ремесло перетворили фортецю у квітуче місто. Зрештою, всі нові міста Хазарії виростали із фортець. Поява міст була вимушеною. Вони забезпечували людей роботою и давали захист.