Кримінальне та кримінально-процесуальне право УРСР 1960-1980-х pp.
Ha початку 60-х pp. в Україні завершено чергову (третю) кодифікацію кримінального права після 1922 та 1927 pp. 28 грудня 1960 р. Верховна Рада затвердила новий Кримінальний кодекс УРСР, який вступив у дію з 1 квітня 1961 р. Він складався із загальної та особливої частин і протягом 60-80-х pp. зазнавав змін та доповнень, спрямованих на посилення кримінальної відповідальності за посягання на державний та суспільний лад, до визначення яких застосовувалося досить широке трактування. В цілому ж кримінальне законодавство і кодифікація 60-х pp. відмовилися від аналогії у кримінальному праві, зменшили кількість діянь (бездіянь), які кваліфікувалися раніше як злочини, зменшили максимальний термін позбавлення волі з 25 до 15 років, зменшили види покарань, підвищили вік відповідальності до 16, а в особливо тяжких випадках - до 14 років, без застосування смертної кари (розстрілу), яка визначалася лише за злочини проти держави. Водночас посилено відповідальність за рецидивні злочини, фальшування грошей, крадіжки державного майна у великих розмірах, Зґвалтування, хабарництво, посягання на життя працівника міліції, за нанесення злочином особливо тяжких збитків державі, суспільству, особі. Ужорсточено санкції проти проявів хуліганства, особливо з погрозою застосування зброї.
Одночасно з КК, 28 грудня 1960 р. ухвалено Кримінально-процесуальний кодекс УРСР. Він складався з розділів, у яких нормувалися процесуальні дії, пов'язані з порушенням кримінальної справи, дізнанням, попереднім слідством, з провадженням справи у суді першої інстанції, у касаційній та наглядовій інстанціях, з виконанням вироків, ухвал і постанов суду, із застосуванням примусових заходів медичного характеру. КПК проголошував основою радянського кримінального судочинства швидке і повне розкриття злочинів, з метою покарання злочинця, який порушив норму права, щоб жоден невинний не постраждав. Наступними законами процесуальне право доповнено нормою про попереднє взяття під варту підозрюваного як первентивний захід проти втечі від правосуддя чи ухилення від виконання вироку. Також розширено роль адвоката у кримінальному процесі з моменту закінчення попереднього слідства та надання звинувачуваному матеріалів для ознайомлення. Провідні засади кримінально-процесуального права закріплювала і Конституція УРСР 1978 p.: здійснення правосуддя лише через суд на засадах рівності всіх громадян, участь у процесі народних засідателів, адвокатів, представників трудових колективів. Щоправда гуманістичні засади КК і КПК часто на практиці не дотримувалися та грубо порушувалися.
Ключові поняття: кримінальне право, кримінальний процес, санкція, вища міра, адвокат, процесуальні дії, відповідальність, злочин, кара.
Історико-правова подія: 28 грудня 1960 р. - Верховна Рада УРСР затвердила Кримінальний та Кримінально-процесуальний кодекси Уpcp.