Клас

Клас(від лат. classis - розряд, група, верства) - велика соціально-структурована група людей з історично визначеним соціально-економічним і політичним становищем та відмінностями в інтересах і цінностях, нормах поведінки, соціальних ролях тощо. На перші згадки цього поняття натрапляємо у XVII ст. в англійських словниках. Крім військового і шкільного значення термін вживався для характеристики - системи поділу людей відповідно до суспільного ступеня. У цьому значенні він став загальновживаним, відображаючи різницю індивідів у народженні, діяльності, здібностях, багатстві, власності, освіті та ін.

Проблема поділу суспільства на класи привертала увагу багатьох учених. Теоретичний аналіз класів розпочався в XIX ст. у працях А. Сміта, Д. Рікардо, Ф. Гізо, К. Маркса, В. Леніна, М. Вебера та ін. У їхніх працях класи визначаються переважно на підставі економічної теорії. А. Сміт і Д. Рікардо вважали, що класоутворювальним чинником є багатство, його розміри та метод здобуття. За теорією К. Маркса класи становлять основу, на якій формується політична організація суспільства та аналізується його соціальна структура і пояснюється діалектика суспільних змін. К. Маркс доводив, що існування класів пов'язане з відповідними стадіями розвитку виробництва, що класова боротьба - рушійна сила історії, неминуче призводить до диктатури пролетаріату і як ця диктатура становить перехідний етап до знищення усіляких класів і до безкласового суспільства.

Термін «клас» для К. Маркса означає більше, ніж звичайний засіб оцінки економічних позицій різних соціальних груп, він розглядав класи як об'єктивні соціальні сили, здатні змінити суспільство. Ленінське визначення класу містить, крім суспільно-економічних характеристик, низку ознак, що належать до суспільно-політичних аспектів класу, а саме: класи формують свідомість про свою історичну роль і свою ідеологію (від «клас - у собі» до «клас - для себе»); політично-організовані і мають свою політичну партію і класові організації; мають неоднаковий стан у суспільній системі розподілу соціальної і політичної влади, і перебувають в антагоністичній суперечності, яка неминуче веде до класової боротьби. Соціальний досвід XX ст. вніс істотні поправки до марксистсько-ленінської концепції класів. Розвиток суспільства в зв'язку з переходом від традиційного до індустріального, а згодом постіндустріального переконливо засвідчує, що економічні класи - лише одна з форм суспільної організації. її роль у житті не залишалася незмінною. Дедалі більшого значення набувають інші соціальні утворення, що формують соціальну структуру, свідченням цього є утвердження і поширення концепції соціальної стратифікації. Соціальні класи розглядаються як один із видів стратів.

Концепцію соціальної стратифікації започаткував М. Вебер. Відповідно до цієї концепції класи - це агрегати людей, що мають однакові життєві можливості і справляють певний вплив на долю суспільства зі свого класового становища, хоч би якою була його основа. Класи у М. Вебера визначаються не лише економічними, а й політичними та інтелектуальними чинниками. Соціальну структуру М. Вебер розглядав, як багатовимірну, в якій поруч із класами та відносинами власності, що їх породжували, важливе місце посідають статус і влада.

У західній соціології й політології є нові концепції класів: концепція И. Шумпетера, за якою класи виникають на ґрунті розподілу функцій, що їх виконують індивіди в суспільстві, а ті з них, які виконують найважливіші функції, належать до панівного класу.; концепція Л. Уорнера, за якою клас - це група людей, яка відносить себе до певної позиції в системі соціальної ієрархії він розрізняє такі класи: вищий - вищий, нижчий - вищий, вищий - середній, нижчий середній, вищий - нижчий, нижчий - нижчий; концепція В. Парето, за якою суспільство поділяється на меншість - еліту і більшість - масу, якою керує еліта завдяки високому інтелекту; концепція М. Джиласа, за якою середній або новий соціальний клас складається збюрократії і представників партійної номенклатури, та ін.

Зміст цих концепцій свідчить, що сучасна історія, соціологія і політологія, не заперечуючи самого факту поділу на класи, водночас виходить із застарілості та обмеженості такого поділу, і того, що класовий поділ у сучасному суспільстві не може бути підставою соціальних і політичних конфліктів. Суперечність зберігається, але відповісти, як вона розв'яжеться, дуже складно. Зміст перелічених концепцій класів свідчить, що сьогодні на перше місце в характеристиці соціальної структури суспільства висувається теорія соціальної стратифікації, яка орієнтує на використання різних чинників соціальної диференціації і не визнає як такого класового поділу, хоча і використовує термін «клас», розуміючи під ним великі групи людей, які мають однаковий соціально-економічний статус у системі соціальної стратифікації.