Державний лад та адміністративний устрій Українських земель у складі імперії Габсбургів

Західноукраїнські землі потрапили під владу монархії Габсбургів після поділів Речі Посполитої (1772 р. - Галичина) та Османської імперії (1774 р. - Північна Буковина). Державний та адміністративний лад українських земель в складі цієї держави хронологічно можна поділити на два періоди - до і лісля революції 1848 р. Центральні органи влади знаходилися у столиці Австрії - Відні. Вся повнота законодавчої, виконавчої, судової та військової влади належала ім-ператору з династії Габсбургів. 3 1867 р. держава стала дуалістичною монархією - Австро-Угорщиною. В управлінні строкатою імперією король і цісар спирався на уряд - кабінет міністрів на чолі з президентом міністрів, придворні ради, головні управління, надвірні канцелярії. Дорадчим органом була Державна рада. Діяв і парламент - рейхстаг, який поділявся на дві палати: верхню (палату панів) та нижню (палату послів). Опорою монархії на місцях була аристократична олігархія - австрійського та місцевого (польського, угорського, румунського) походження. Силовими структурами слугували поліція, жандармерія, армія. Означена центральна система управляла провінціями, серед яких українськими (руськими) вважалися Галичина, Буковина та Закарпаття.

Галичина з 1774 до 1849 р. називалася "королівством Галіції та Лодомерії" на чолі з призначеним цісарем губернатором. Поділялася на 6 (потім 18) циркулів (округів) з окружними старостами на чолі та 59 дистриктів (районів). Діяли міські магістрати (ради), яких призначав губернатор. Після революції край став намісництвом на чолі з призначеним імператором - намісником (штатгальтером), a територію розділили на 74 повіти (староства) зі старостами на чолі та на гміни (сільські громади) на чолі з войтом (старостою). Діяв галицький крайовий сейм, яким керував крайовий маршалок.

Буковина у 1849 р. виділилася зі складу Галичини в окремий коронний край з 9 повітів на чолі з крайовим президентом (ландшегром). Йому підпорядковувалося крайове правління та крайовий сейм, керований крайовим маршалком.

Закарпаття, яке ще в XI ст. захопила Угорщина, вважалося її невід'ємною частиною і не виділялося в окрему провінцію. Воно поділялося на 4 жупи (області) на чолі з жупаном та його помічниками - наджупаном та піджупаном. Області мали господарсько-територіальні одиниці - домінії, що належали великим землевласникам, та райони - комітати, на чолі з окружним начальником журатом. Села (громади) очолювали старости. Вся система влади в усіх трьох частинах Західної України була строго централізована і бюрократизована. Велику допомогу владі в управлінні надавала християнська церква різних конфесій, яка теж мала адміністративний поділ на єпархії, очолювані єпископами.

Ключові поняття: цісар, провінція, губернатор, намісник, президент, сейм, гміна, жуп, комітат, домінії, журат, жупан.

загрузка...