Піднесення Галицьких земель. Ярослав Осмомисл

В період феодальної роздрібненості консолідуючим центром руських земель поступово став південно-західний регіон Київської Русі, де піднімались місцеві князівства – Галицьке і Волинське. Галицька земля охоплювала схили Карпат, басейни рік Дністра і Пруту, доходила до гирла Дунаю. Це була одна з найбагатших земель Русі. Близьке сусідство з Польщею, Угорщиною сприяло розвитку торгівлі. Галицьку сіль (з-під Коломиї) везли за кордон і розвозили в усі куточки Русі. Чорноземні ґрунти давали добрі врожаї. Земля оброблялась важкими дерев’яними плугами. Селяни були ощадними і працьовитими. І якщо на Подніпров’ї та Лівобережжі Дніпра розвитку господарства заважали тривалі грабіжницькі навали половців, то тут життя було спокійне. Ось чому сюди пересилялися з Наддніпрянщини значні маси жителів. Швидко росли міста і села, розвивалось ремесло й торгівля.

Князівські та боярські родини захоплювали великі земельні угіддя, привласнювали їх. Їм належали й інші джерела прибутку, зокрема, торгівля. Озброївши численні загони воїнів, світські і духовні феодали призначали й знімали князів, вели зносини з іноземними державами. Об’єднав Галичину князь Володимирко (1124-1153 рр.). як окреме князівство Галицька земля досягла свого розквіту за князя Ярослава Осмомисла (1153-1187 рр.). своє прізвисько (вісім розумів) Ярослав отримав через тонкий розум, освіченість, знання іноземних мов. Він придушив опір місцевих бояр, зайняв придунайські землі. територія Галицького князівства доходила до Дунаю та Чорного моря. Галицький князь посилав полки на половів і поставив надійний заслін на шляхту агресій угорських та польських королів. Це до нього звертався автор “Слова о полку Ігоревім” із словами народної похвали та вдячності: “Галицький Осмомисле Ярославе! Високо сидиш ти на своїм злотокованім престолі, підпер гори угорські своїми залізними полками – заступив дорогу королеві, зачинив Дунаєві ворота”. Після смерті Ярослава Осмомисла боярська Опозиція знову підвела голову і розпочала тривалу боротьбу за владу з його сином Володимиром (1187-1198 рр.).

Отже, Галицьке князівство наприкінці XII ст. почало занепадати, втрачаючи єдність, а з нею і силу.

 

загрузка...