Головні здобутки українців Галичини в революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії

13 березня 1848 р. відбулось революційне повстання у Відні, згодом в Будапешті. Абсолютизм захитався. 15 березня цісарським патентом проголошувалась Конституція (свобода слова, друку, зборів та ін.).

Головні здобутки українців у революції в 18481849 рр.:

1. Скасування панщини. 22 квітня оголошено циркуляр, згідно з яким з 15 травня 1848 р. «всі панщинні роботи і підданські данини скасовуються за винагороду в майбутньому за рахунок держави». За сервітути (пасовища, ліси) селяни зобов’язувалися платити дідичам на основі «добровільної» згоди. Таким чином, скасування панщини в Галичині відбулося «зверху» майже на 5 місяців швидше, ніж в самій Австрії.

2. 2 травня 1848 р. утворено першу українську політичну організацію – Головну Руську Раду (ГРР). До неї входило 66 представників духовенства і світської інтелігенції. Головою було обрано єпископа Григорія Яхимовича. Друкованим органом стала «Зоря Галицька». Її тираж складав 4000 примірників, почала виходити з 15 травня 1848 р. На засіданні 10 травня Головна Руська Рада прийняла відозву «Будьмо народом». Центральною проблемою для ГРР була боротьба за відокремлення польських земель від української Галичини. Надалі було утворено близько 50 місцевих Руських Рад.

3. Червень 1848 р. – участь представників ГРР у слов‘янському конгресі в Празі, де вперше на такому рівні заманіфестовано окремішність українців від інших народів.

4. Українці взяли участь у перших виборах до парламенту (червень 1848 р.). З 383 місць у парламент було обрано 96 депутатів від Галичини, 39 з яких – українці (27 селян і 9 священиків, 3 світські особи). Знаменитою є промова німецькою мовою селянина з Богородчанщини Івана Капущака.

5. З травня 1848 р. дозволено навчання українською мовою в народних школах, у гімназіях введено обов’язкове вивчення української мови, а у Львівському університеті відкрито кафедру української мови і літератури (очолив Я. Головацький).

6. Проходили перші вистави українського театру в Коломиї. Стараннями М. Верещинського та І. Озаркевича було поставлено «Наталку-Полтавку».

7. Відкрито перші читальні (в Коломиї, Львові). У Львові відкрито «Галицько-Руську Матицю» – українське видавництво дешевих книг. На народні кошти у Львові відкрито Народний дім, який став центром культурно-освітньої роботи в краї.

8. В жовтні 1848 р. у Львові було проведено так званий з’їзд діячів українського культурно-освітнього руху «Собор руських учених». В ньому взяли участь 118 представників. Всього працювало 9 секцій: богослов’я, права, філософії, природознавства, історії, географії тощо. Однією з головних проблем була проблема української мови.

9. Створено національні гвардії (ополчення та батальйони руських гірських стрільців). Вони налічували близько 1,5 тис. чоловік. Проте згодом реакція взяла гору і революційний рух було придушено. Розпущено парламент, відновлено необмежену владу монарха (1851 р.), запроваджувалась цензура. До 1854 р. Галичина перебувала на воєнному становищі. Таким чином, більшість національно-політичних та культурних здобутків українців Галичини було зведено нанівець.

загрузка...