Юрій І Львович

Юрій І Львович(1252 p.; за іншими даними 1257 р. - 1308 р.) - князь Белзький (1264-1301 pp.), князь галицько-волинський (1301-1308 pp.), син Льва Даниловича. Спочатку князював на Холмщині і Підляшші, після смерті батька в 1301 р. об'єднав усі землі Галицько-Волинського князівства зі столицею у Володимирі. За князювання Юрія Львовича Польща відвоювала Люблінську землю у 1302 p., а Угорщина - частину Закарпаття. Проте в стані миру Галицько-Волинське князівство набуло розквіту й економічного добробуту. При активному сприянні Юрія Львовича у 1303 р. було засновано Галицьку митрополію, до складу якої увійшли єпархії: Галицька, Володимирська, Перемиська, Луцька, Холмська, Турівська. Після смерті Юрія Львовича закінчився розквіт Галицько-Волинського князівства.