Адміністративно-територіальний устрій та місцеве управління

Територіальний поділ та місцева адміністрація українських земель у складі Великого князівства Литовського, Королівства Польського та Речі Посполитої не були сталими і за 300 років (з 1340 до 1648 pp.) кілька разів змінювалися. Тривалий час зберігалися старі адміністративні одиниці - князівства, уділи, волості та верви. Першою їх ліквідувала Польща в Галичині (1434 p.), а потім і Литва - 1471 р. ліквідовано останнє Київське князівство, запроваджена воєводська система, яка остаточно закріпилася Люблінською унією 1569 р. Саме після неї склалася така адміністративна структура з відповідною місцевою адміністрацією.

Найбільшою адміністративною одиницею вважалося воєводство на чолі з воєводою, якого призначав князь (король). Йому належала військова, виконавча та судова влада у воєводстві, він очолював місцеву адміністрацію - уряд. Заступниками воєводи були каштеляни та старости. Всього на території сучасної України у різні роки існувало повністю або частково 7 воєводств: Руське (1434 p.), Подільське (1434 р.), Белзьке (1462 p.), Київське (1471 p.), Брацлавське (1566 р.), Волинське (1566 р.) та Чернігівське (1635 p.). Воєводства поділялися на різну кількість noвimiв, на чолі з повітовим старостою, тому іноді вони і називалися староства. Руське воєводство поділялося не на повіти, а на землі. Центральний повіт воєводства очолював каштелян - комендант. Староста (каштелян) наділявся широкими адміністративними та судовими функціями. До повітового уряду входили маршалок, стольник, хорунжий, канцеляристи, підсудки. Станово-представницькими органами у воєводстві та в повіті були місцеві шляхетські сеймики. Найнижчою ланкою поділу вважалася «олость на чолі з волосним старостою та підпорядкованим йому писарем. У деяких місцях волость називалась округом (Чернігівщина), або підстароством (Правобережжя). Волость складалася з сільських общин - коп, на самоврядуванні у формі сходу, який обирав сільського старосту (у різних місцевостях - тивуна, старця, війта, солтиса). Копа складалася з села або кількох сіл, які об'єднувалися в дворища (10 хат) та дими (1 господарська родина).

Міста поділялися на фортеці, очолювані каштелянами, приватновласницькі або державні, керовані міськими радами - ратушами, та вільні на самоврядуванні (магдебурзьке право), на чолі з магістратом.

I ратуша, і магістрат складалися з двох палат. Виконавчої - ради та судової - лави. До ради входили райці (радники), яких очолював бурмістр, а лава (скабінат) складалася з 12 лавників (присяжних), яких очолював війт (суддя). До повноважень місцевої адміністрації входили господарські функції, самооборона, збір податків, здійснення суду як першої інстанції.

Ключові поняття: воєводство, повіт, волость, копа, воєвода, війт, староста, бурмистр, магістрат, ратуша, рада, лава.

Історико-державна подія: 1471 р. - ліквідація Київського князівства та запровадження воєводської системи в Україні.

загрузка...