Історична географія України в XVIII ст. Приєднання Новоросії та Криму. Поділи Речі Посполитої

У XVIII ст. відбулися кардинальні зміни на політичній карті України та Східної Європи. Внаслідок переможних для Росії російсько-турецьких війн 1735-1739, 1768-1774, 1787-1791 рр. до Російської імперії були приєднані Приазов’я і Причорномор’я до ріки Дністер, а в 1783 р. Крим. Головну роль у колонізації південних степів відіграло українське населення.

Поряд з українцями в освоєнні краю активну участь приймали росіяни, а також іноземні переселенці – німці, серби, болгари, валахи (молдавани), греки і євреї. Повсюдно виникали нові села і поселення, в господарський обіг були втягнені мільйони десятин землі. почалося будівництво нових міст: Херсона, Севастополя, Олександрівська, Катеринослава, Миколаєва та ін. Заснування Катеринослава (гирло р. Кільчень) відноситься до 1776 р. коли тут була закладена церква і сюди перебрався губернатор з канцелярією. Але це місце було не придатним для життя і тому в 1787 р. будівництво міста перенесли на місце колишньої запорозької слободи Половиці, де і розташувався остаточно новий губернський центр. Йому готувалося чудове майбутнє третьої столиці імперії, гідного пам’ятника великих діянь Катерини ІІ, але постійна війна Росії підірвала фінансову міць держави і не дала можливості здійснитись цим задумам.

У XVIII ст. період занепаду і розкладу переживала Річ Посполита. Анархія шляхти, масові селянські виступи, рух гайдамаків і опришків, Коліївщина 1768 р., внутрішні протиріччя політичного і соціально-економічного розвитку призвели до занепаду держави і вона стала легкою поживою для агресивних сусідів: Австрії, Прусії і Росії. В результаті трьох поділів Речі Посполитої (1772, 1793, 1795 рр.) вона перестала існувати. До Росії відійшли Київщина, Волинь, Поділля і Берестейщина, до Австрії – Західна Волинь, Галичина і Закарпаття та частина Буковини. На українських землях в кінці XVIII ст. жило приблизно 10 млн. чол.

загрузка...