Конашевич-Сагайдачний Петро Кононович

Сагайдачний (Конашевич-Сагайдачний) Петро Кононович(близько 1570-1622pp.)- військовий і політичний діяч, лідер запорозького й організатор реєстрового козацтва, покровитель Української православної церкви, меценат. Виріс у Галичині у шляхетській українській родині. Освіту здобув у школі Львівського братства та в Острозькому колегіумі.

На Запорозьку Січ (Запорізька Січ) прийшов у середині 90-х pp. XVI ст., зайняв чільне місце серед козацької старшини. Козаки під орудою П. Сагайдачного здійснили ряд вдалих походів на Оттоманську Порту і Кримське ханство. Його було обрано гетьманом реєстрового козацтва. У 1618 р. П. Конашевич-Сагайдачний на чолі реєстровців взяв участь у поході військ польського королевича Владислава на Москву. Неабиякий талант полководця виявив гетьман і в ході Хотинської битви (1621 p.), у якій козацьке військо разом із польським здобуло переконливу перемогу над турками. В українську історію Петро Сагайдачний увійшов не лише як військовий діяч, а й як рішучий поборник культурно-релігійних прав і традицій свого народу. Разом з усім Військом Запорозьким він записався до Київського братства (виникло близько 1615 p.) і заповів йому своє майно на освітні, наукові та благодійні цілі. Петро Сагайдачний не раз виступав на захист православної церкви у відносинах з польським королем, був ініціатором відновлення православної ієрархії.