Створення органів міського та земського самоврядування

Реформування земського та міського самоврядування було викликане:

а)  необхідністю узгодити систему управління на місцях з рівнем соціально-економічного та політичного розвитку суспільства;

б) потребою посиленого контролю за масами, вивільненими регрормою 1861 p.;

в) ліквідувати соціальну та політичну напругу, викликану революційною ситуацією;

г)  знайти опору на місцях у посиленні самодержавного режиму.

Згідно з "Положенням про губернські та повітові земські установи" 1864 р. в більшості українських губерній створено земства - органи місцевого самоврядування, організовані за територіальною ознакою в губерніях та повітах. Повітові земства (земські зібрання) обиралися населенням, яке розділялося на три курії (групи): повітові поміщики, міська курія і селянська курія. Вибори депутатів - гласних - проходили в кожній курії окремо, раз на три роки. Повітове земське зібрання очолював предводитель дворянства і на сесії гласні обирали на 3 роки виконавчий орган - повітову земську управу. До губернських земських зібрань гласні обиралися за квотою: від шести повітових гласних - один губернський. Губернське земське зібрання скликалося раз на рік, очолював його губернський предводитель дворянства. Волосного і загальнодержавного земства не існувало.

У 1870 р. Олександр II затвердив "Міське положення", яким регрормовано і систему міського самоврядування за аналогією із земською. Віднині дворянство, що ігнорувало міські справи, брало участь у самоуправлінні міст. Вищим розпорядчим органом влади в місті була Міська дума, яку обирали на 4 роки. її виборці поділялися на три курії за майновим, віковим, статевим і релігійним цензом. Дума формувала виконавчий орган влади - міську управу і обирала міського голову, який керував роботою і думи, і управи. Члени міської управи, обрані з гласних думи, керували галузевими комісіями міського комунального господарства - освітою, лікарнями, поштою, шляхами, забудовою тощо. Гласні працювали на громадських засадах, члени управи - за плату з міського бюджету.

Земства та міські управи не втручалися в політичні питання, в адміністративно-територіальні, управлінські, законодавчі, військові та поліційні справи місцевих державних адміністраторів. Вони займалися переважно соціокультурними та освітянськими справами. Але все ж це був перший, хоч і незначний, крок до формування у країні основ місцевої демократії.

Ключові поняття: земство, земське зібрання, земська управа, Міська дума, міська управа, міський голова.

Історико-правові події: 1864 р. - створення земств - органів Земського самоврядування в Україні. 1870 р. - реформування системи міського самоуправління в Україні.

загрузка...