Трибун

Трибун (лат. tribunus) — у Стародавньому Римі посадова особа, священна і недоторканна, яка обиралася плебеями для захисту їхніх інтересів від свавілля патриціїв, сенату і навіть народних зборів. Мав право накладати вето на окремі розпорядження влади. З поступовим розширенням повноважень (початок V ст. до н. е.) трибуни перетворилися на справжніх народних вождів, які очолили успішну боротьбу плебеїв з аристократією і аристократичною магістратурою. Із закінченням протистояння на поч. III ст. до н. е. Трибуни стають ординарними посадовими особами.

За Римської імперії народні трибуни залишалися, але втратили політичне значення, оскільки носіями їх влади, починаючи з Цезаря, стали імператори.

Сучасне значення терміна Трибун — громадський діяч, видатний промовець, оратор, публіцист, який користується великою повагою і авторитетом широких народних мас.