Охлократія

Охлократія (від грец. ochlos — натовп, чернь і kratos — сила, влада, панування) — в давньогрецьких ученнях про державу (Платон, Арістотель) панування натовпу. В Арістотеля охлократія описується під назвою «демократія», тоді як Полібій демократію позначає «політія», в його системі охлократія — форма державного устрою, що є демократією, яка занепала, як олігархія є аристократією, що виродилась.

Охлократія (за Арістотелем — демократія) як спотворена форма, не має чітко окреслених об'єктивних ознак: віднесення до неї тієї чи тієї держави є завжди результатом суб'єктивного, негативного ставлення до неї. Арістотель описує Афіни часів Перікла і пізніше як демократію, бо тоді панувала чернь; люди знатного походження послідовно усувалися від управління, під час призначення на посаду перевагу надавали жеребкуванню, неминучим наслідком такої системи був деспотизм, безладдя в управлінні.

Ознаки охлократії можна знайти в Римській імперії, де імператора зводила на престол і скидала за своїм бажанням армія, хоча державні установи й були монархічними.

Як свідчить історія, охлократію не може існувати протягом тривалого часу і найчастіше є проміжною формою устрою між падінням старого порядку і встановленням нового, чітко і правильно організованого.