Базис і Надбудова

Базис і Надбудова (грец. basis — основа) — категорії марксистської соціальної філософії, покликані відобразити взаємовідносини між економічною та іншими структурами, процесами, явищами та сферами життєдіяльності суспільства, зокрема юридичними, політичними, духовними тощо. Економічна структура суспільства, тобто сукупність об'єктивних суспільних відносин, у які вступають люди між собою в процесі матеріального виробництва, визначається як базис, а властиві певному суспільству форми ідеологічного й політичного життя, його державний устрій, притаманні йому правові, моральні, художні, філософські та релігійні погляди, дії, нормативи, відносини, а також організації та установи — як надбудова, що породжується і зумовлюється базисом.

Виходячи з тези В. Леніна про те, що суспільні відносини поділяються на матеріальні та ідеологічні і останні є лише надбудовою над першими, представники радянської соціальної філософії нерідко зводили проблему Базиса і Надбудови до співвідношення матеріальних суспільних відносин з ідеологічними. Редукціонізм такого штибу виявився неспроможним, оскільки ні сукупність суспільних матеріальних відносин не зводиться до економічних, ні сукупність «позабазисних» суспільних відносин, сфер, процесів і явищ не зводиться до ідеологічних відносин. Своєрідним редукціонізмом виявилося і вельми поширене в марксизмі радянських часів тлумачення як базису лише тієї підсистеми існуючих у суспільстві виробничих відносин, які безпосередньо характеризують саме панівну на цей час систему суспільного матеріального виробництва, виводячи за межі базису всі інші підсистеми суспільних виробничих відносин.

На початок 90-х pp. XX ст. неспроможність подібних тез стала очевидною, проте з принциповими труднощами стикаються вже самі подальші розробка і використання понять Базис і Надбудова як таких, оскільки під час переходу від індустріального до поапіндустріального суспільства відбуваються докорінні зміни і характеру співвідношення їх, і самих предметних полів, відображенням яких поставали категорії Базис і Надбудова. Це, звичайно, не є підставою для вилучення зазначених понять із наукового обігу, а, навпаки, зумовлює виникнення нових проблем, що актуалізують їх подальше вивчення.