Лемківщина

Лемківщина - українська етнічна територія, на якій здавна проживала етнографічна група українців - лемки. Розташована в українських Карпатах (по обох схилах Східних Бескидів) між ріками Сяном і Попрадом у межах сучасної Польщі, та на північний захід від" ріки Уж у Закарпатті до ріки Попрад у Словаччині.

На думку деяких дослідників, давніми предками лемків було слов'янське плем'я білі хорвати, що заселяло район Карпатських гір у VII-X ст. У середньовічні часи територія Лемківщина входила до складу Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Згодом землі Південної Лемківщини були захоплені Угорщиною, а з 1340-х pp. уся Лемківщина була включена королем Казимиром III Великим до складу Польщі, де перебувала до 1772 р. У XIV-XVI ст. територія Лемківщини була в абсолютній більшості заселена українцями. До кінця XVI ст. сформувалася сучасна лемківська говірка (діалект української мови) і закріпилася в тих межах, які проіснували до 1946 р.

Після розвалу Австро-Угорщини (1918 р.) на Лемківщині було проголошено Східнолемківську республіку, яка в 1918-1919 pp. створила Сяніцький комісаріат Західноукраїнської Народної Республіки з центром у с. Команчах. В лютому 1919 р. цей комісаріат був ліквідований польськими військами. Після падіння ЗУНР варшавський уряд прагнув перетворити лемків в окрему регіональну групу з польською національною свідомістю. У 1920-х- 1930-х pp. польський уряд проводив на Лемківщині політику полонізації.

Після визволення Лемківщини від нацистської окупації у роки Другої світової війни і внаслідок укладання радянсько-польського договору 1945 p. і договору про польсько-радянський кордон (від 16 серпня 1945 р.) територія північної Лемківщини була остаточно передана Польщі. На підставі укладених договорів в 1945-1946 pp. відбувався взаємний обмін населення у прикордонних районах, у т. ч. на Лемківщині. Переселення українців з їхніх етнічних земель, зокрема Лемківщини, мало за укладеними угодами відбуватися на добровільних засадах, однак у більшості випадків воно тривало під адміністративним тиском органів польської влади примусово, із застосуванням сили. Жителі Лемківщини були розселені по всій території Польщі, в основному у північних і західних районах держави. Лише наприкінці 1950-х pp. частині корінного населення Лемківщини було дозволено повернутися на Лемківщину. У краю поступово стало налагоджуватися українське культурно-освітнє життя. 

загрузка...