Херсонес

Херсонес (грец. Chersonesos) — 1. Херсонес Таврійський — антична колонія, заснована в 422/421 pp. до н. е. на південнозахідному узбережжі Криму (поблизу сучасного м. Севастополь) вихідцями із Гераклеї Понтійської (на північному узбережжі Малої Азії).

Сусідами Херсонеса Таврійського були таври та скіфи. В серед. IV ст. до н. е. Херсонес Таврійський перетворився на розвинений демократичний поліс. Місто карбувало свою монету, мало міцну оборонну систему, займало територію площею 36 га. Основа економіки — землеробство, виноградарство, рибний промисел. Населення Херсонеса Таврійського становило 6—10 тис. осіб. Після зіткнення зі скіфами Херсонес Таврійський почав зміцнювати оборонні споруди і вступив у союз з Боспором, згодом звернувся по допомогу до Риму. З 25—24 pp. до н. е. і до V ст. н. е. (з перервами) в X. Таврійському перебував римський гарнізон, а гавань міста була базою для римського флоту на Північному Причорномор'ї. У середньовіччя (до XV ст.) Херсонес Таврійський називався Херсон, Корсунь.

2. Херсонес Фракійський — давня назва Галліпольського півострова в Егейському морі, який був важливим стратегічним і торговим містом на шляху від Егейського до Чорного моря. Херсонес Фракійський у 493—478 pp. до н. е. перебував під владою персів, у 468—405 pp. до н. е. входив до Афінського морського союзу, згодом — д о Пелопоннеського союзу, в 60—40 pp. IV ст. до н. е. був під владою Афін, з 338 р. до н. е. — під владою Македонії, з 133 р. до н. е. увійшов до складу римської провінції Македонія.