Первіснообщинний лад

Первіснообщинний лад — перша суспільноекономічна формація, що існувала в усіх народів на ранній стадії їхнього розвитку. Виробничі відносини первіснообщинного ладу виникли внаслідок низького рівня розвитку продуктивних сил і знарядь праці, природного поділу праці за статтю та віком (див. Поділ праці). Основою виробничих відносин була спільна власність на засоби виробництва при наявності особистої власності на знаряддя та речі особистого вжитку. У ранньопервісній громаді, яка існувала за рахунок привласнювального господарства (див. Господарство привласнювальне), отримували лише продукт, що забезпечував життя, тому панував зрівняльний розподіл та спільна власність. Кожний член громади мав право на частку виробленого продукту, незалежно від того, чи брав він особисту участь у його виробленні.

У пізньопервісній громаді, яка перейшла до відтворювального господарства (див. Господарство відтворювальне) або спеціалізованого привласнювального господарства, напр., інтенсивного рибальства, існував уже надлишковий продукт, що створило передумови для появи особистої власності.

Подальше зростання ефективності виробництва, перший і другий великі поділи праці, поява додаткового продукту, територіальна спеціалізація виробництва та встановлення регулярного обміну продуктами праці створили можливість для експлуатації чужої праці, концентрації багатства у родоплемінної верхівки за рахунок данини, податків, військового загарбання, патріархального та кабального рабства. Все це спричинило розклад первіснообщинного ладу та появу ранньокласових державних утворень.