Народ

Народ — 1. Усе населення певної країни. 2. Та чи інша етнічна група. 3. Певна соціальна спільність. В останньому значенні народ протиставляється особі, коли визначають, хто насправді є суб'єктом історії. При розв'язанні цього питання в деяких філософських течіях герої як творча сила протиставляються народ, як пасивній, інертній масі (Т. Карлейль).

Марксизм розглядає народ, як творця історії, при цьому зазначається необхідність історичної конкретизації цього поняття, пошуку тих соціальних груп, що в певний період історії відіграють роль рушійних сил поступального руху. Народ як рушійна сила історії характеризується в марксистській традиції передусім як спільнота людей, що зайняті в суспільному виробництві і роблять вирішальний внесок у суспільний прогрес.

Народ знеособлений, як це підкреслюється в концепції «бунту мас» X. ОртегиіГасета, — це охлос, маса, яка руйнує, а не творить. Його творча здатність визначається наявністю в ньому розвинених особистостей і мірою свободи.

У суспільних науках поняття «Народ» широко використовується для аналізу місця й ролі масовотворчих сил у деперсоніфікованих типах суспільства в умовах незавершеності індивідуалізації, відсутності розвиненої писемності, коли саме народ є носієм та охоронцем культурних традицій. Як революційна сила народ здатен протистояти реакційним суспільним силам, які гальмують прогрес. Однак у такій історичній ситуації народові належить скоріше руйнівна роль, якщо немає цілеспрямованої сили вождя, особи, еліти, партії. У сфері політичних відносин народ протистоїть певною мірою панівній верхівці, носієві владних повноважень. Творча роль народа стосовно історії визначається мірою демократизмусуспічьства, розвиненістю соціальних механізмів контролю над органами влади.